Для батьків
💁♀️ПСИХОЛОГІЧНЕ ЗДОРОВʼЯ ДИТИНИ🧠
#️⃣інформаційний_буклет📇
▶️Сьогодні, в умовах постійних змін та викликів🤷♀️, турбота про психологічне здоровʼя дітей є особливо важливою👆Адже, саме відчуття безпеки🤗,підтримки та розуміння 🤝формують міцний фундамент для їхнього майбутнього😉
▶️Піклуючись про дитину, ви інвестуєте в її щасливе та здорове майбутнє👏
#інформаційний_буклет #психологічне_здоров_я #психологічна_підтримка #діти
____________________________
Поради батькам, діти яких стали жертвами булінгу
Інколи діти стають жертвами булінгу. Вони соромляться про це говорити і часто звинувачують себе. Можуть відчувати себе безпорадними та вважати, що з ними щось не так. Придивіться до поведінки та настрою своєї дитини. Якщо ви помітили ознаки того, що вона стала жертвою булінгу:
1. У першу чергу заспокойтесь, і тільки після цього починайте розмову з дитиною.
2. Дайте відчути, що ви поруч, готові підтримати та допомогти, вислухати та захистити.
3. Запевніть дитину, що ви не звинувачуєте її у тому, що відбувається, і вона може говорити відверто.
4. Пам’ятайте, що дитині може бути неприємно говорити на цю тему, вона вразлива у цей момент. Будьте терплячими та делікатними.
5. Спробуйте з’ясувати все, що зможете, проте не повторюйте ті ж самі запитання по декілька разів, допитуючись.
6. Запропонуйте подумати, які дії допоможуть дитині почуватися у більшій безпеці зараз (наприклад, бути певний час ближче до дорослих, не залишатися після уроків тощо).
7. Розкажіть дитині, що немає нічого поганого у тому, щоб повідомити про агресивну поведінку щодо когось учителю або принаймні друзям. Поясніть різницю між “пліткуванням” та “піклуванням” про своє життя чи життя друга/однокласника.
8. Спитайте, яка саме ваша допомога буде корисна дитині, вислухайте уважно. Можливо ви запропонуєте свій варіант. Це допоможе розробити спільну стратегію змін.
9. Пам’ятайте, що ситуації фізичного насилля потребують негайного втручання з боку батьків та візит до школи.
10. Спільно з дитиною шукайте нові способи реагування на ситуацію булінгу.
11. Обговоріть, до кого по допомогу дитина може звертатися у школі: до шкільного психолога, вчителів, адміністрації, дорослих учнів, охорони, батьків інших дітей.
12. Важливо усвідомити, чому саме дитина потрапила у ситуацію булінгу. Рекомендуємо з цим звернутися до дитячого психолога.
13. Підтримайте свою дитину у налагодженні дружніх стосунків з однолітками.
14. Поясніть дитині, що зміни будуть відбуватися поступово, проте весь цей час вона може розраховувати на вашу підтримку.
Пам’ятайте: ваша мета припинити насильство, а не покарати винних! Не варто забувати, що всі сторони потребують деякого часу, щоб скорегувати свою поведінку.
___________________________________________
Поради батькам, як допомогти дитині, якщо вона виявилася агресором.
Дитині, яка булить інших, увага та допомога потрібна не менше, ніж тій, яка страждає від булінгу.
1. Відверто поговоріть з дитиною про те, що відбувається, з’ясуйте як вона ставиться до своїх дій і як реагують інші діти. Ви можете почути, що “всі так роблять”, або “він заслуговує на це”.
2. Уважно вислухайте дитину і зосередьтеся на пошуку фактів, а не на своїх припущеннях.
3. Не применшуйте серйозність ситуації такими кліше, як “хлопчики завжди будуть хлопчиками” або “глузування, бійки та інші форми агресивної поведінки — просто дитячі жарти і цілком природна частина дитинства”.
4. Ретельно поясніть, які дії ви вважаєте переслідуванням інших. До них відносяться: цькування, образливі прізвиська, загрози фізичного насильства, залякування, висміювання, коментарі з сексуальним підтекстом, бойкот іншої дитини або підбурювання до ігнорування, плітки, публічні приниження, штовхання, плювки, псування особистих речей, принизливі висловлювання або жести.
5. Діти, які булять, заперечують це так довго, як тільки можуть. Спокійно поясніть дитині, що її поведінка може завдати шкоди не тільки жертві, а й усім оточуючим. І щодалі це заходитиме, тим гірше булінг впливатиме на всіх учасників.
6. Дайте зрозуміти дитині, що агресивна поведінка є дуже серйозною проблемою, і ви не будете терпіти це в майбутньому. Чітко і наполегливо, але без гніву, попросіть дитину зупинити насильство.
7. Скажіть дитині, що їй потрібна допомога, а тому ви тимчасово триматимете зв’язок з учителями, щоб упевнитись — дитина намагається змінити ситуацію.
8. Загрози і покарання не спрацюють. Можливо, на якийсь час це припинить булінг, та в перспективі це може тільки посилити агресію і невдоволення.
9. Буде зайвим концентрувати увагу на відчуттях дитини, яку булять. Той, хто виявляє агресію, як правило відсторонюється від почуттів іншої людини.
10. Агресивна поведінка та прояви насильства можуть вказувати на емоційні проблеми вашої дитини та розлади поведінки. Порадьтеся зі шкільним чи дитячим психологом.
_______________________________________
Як батькам і школі запобігти булінгу?
Швидка та доречна реакція дорослих (батьків і вчителів) на ситуацію булінгу повертає дітям відчуття безпеки та захищеності, демонструє, що насилля неприйнятне. Саме тому, як тільки ви побачили або дізналися про булінг:
1. Негайно втручайтесь та зупиняйте насилля — булінг не можна ігнорувати.
2. Зберігайте спокій та будьте делікатними, не примушуйте дітей публічно говорити на важкі для них теми. Краще вести розмову наодинці, або в малих групах.
3. Уникайте слів жертва чи агресор — це призводить до стигматизації.
4. Не намагайтеся ставати на чийсь бік або викликати відчуття провини до того, хто потерпає від булінгу. Так ви закріплюєте поведінку жертви.
5. Пояснюйте, які саме дії є насиллям і чому їх необхідно припинити.
6. Не вимагайте публічних вибачень. Це може загострити ситуацію.
7. Допоможіть дітям зрозуміти, що таке булінг і як протистояти йому безпечно.
8. Спілкуйтеся з дітьми. Прислухайтеся до них. Знайте їхніх друзів, запитуйте про школу, розумійте їхні проблеми.
9. Заохочуйте дітей робити те, що вони люблять. Інтереси і хобі можуть підвищити довіру, допомогти дітям здружитися і попередити схильність до булінгу.
10. Показуйте приклад ставлення до інших із добротою та повагою.
Як зрозуміти,що ваша дитина піддається булінгу
1. У дитини мало або взагалі немає друзів, з якими вона проводить час.
2. Боїться ходити до школи або брати участь у заходах з однолітками (гуртки, спорт).
3. Ходить до школи довгим «нелогічним» шляхом.
4. Втрачає інтерес до навчання або раптом починає погано вчитися.
5. Приходить додому сумна, похмура, зі сльозами.
6. Постійно відмовляється йти до школи, посилаючись на головний біль, біль у животі, погане самопочуття.
7. Має розлади сну або часті погані сни.
8. Втрачає апетит, проявляє тривожність, страждає від низької самооцінки.
9. Якщо дитину шантажують у школі, вона може почати просити додаткові гроші на кишенькові витрати, щоб відкупитися від агресора.
______________________________________
Поради батькам як захистити дітей від багатьох інтернет-загроз та навчити «цифровій гігієні»
1.РОЗМОВА. Відкриті і чесні розмови про онлайн-життя вашої дитини-один з кращих способів захисту від кібершахраїв та неналежного контенту.
2.ВІРТУАЛЬНІ ДРУЗІ. Застерігайте дітей,що не завжди віртуальні друзі-це ті,за яких вини себе видають.
3.ПОСИЛАННЯ. Навчіть дитину не відкривати незнайомі посилання.
4.ПРИВАТНІСТЬ. Ваша дитина повинна розуміти це поняття та не залишати у соцмережах особисту інформацію на кшталт домашньої адреси або адреси школи,імен батьків чи номерів банківських карт.
5.АНКЕТИ З РОЗІГРАШАМИ. Навіть якщо після заповнення анкети на сайті чи у соцмережі на дитину чекає приз,вона повинна розуміти всі ризики та ігнорувати «привабливі пропозиції».
6.ІНТЕРЕСИ. Дорослі повинні знати у яких группах у соціальних мережах спілкується їхня дитина,аби мати доступ до перегляду цих чатів,обов`язково з попередженням про це дитини,інакше є ризик втратити довіру.
7.ІНТЕРНЕТ ПАМ`ЯТАЄ ВСЕ. Тому важливо навчити дитину спілкуватися в ньому так,щоб не було соромно ні за одне залишене слово чи файл.
8.ІНТИМНІ ФОТО. Дитина не повинна викладати або відправляти свої інтимні фото НІКОМУ І НІКОЛИ.
9. «НІ!» Навчіть дитину говорити це слово завжди,коли хтось незнайомий,або навіть друг пропонує зробити щось недозволене.
10.КОМПРОМІС.Тотальний контроль онлайн-життя може привести до конфліктів та недовіри між вами та дитиною. Йдіть на компроміси та домовляйтеся з дитиною.
11.ДЕНЬ БЕЗ ТЕЛЕФОНУ. Регламентуйте час проведення вашої дитини у мережі в залежності від її віку. Маленьким дітям давайте телефон по годинам, а дорослим запропонуйте хоча б один день на тиждень відмовитись від онлайн-життя.
12.БАТЬКІВСЬКИЙ ПРИКЛАД. Тільки власний приклад батьків допоможе вам донести всі ці правила вище!